-
1 блакитніти
голубе́ть -
2 блакитні берети
( військовослужбовці військ ООН) Blue berets -
3 блакитні фішки
( найбільш ліквідні цінні папери) blue chips -
4 блакитнішати
голубе́ть, де́латься (станови́ться) бо́лее голубы́м -
5 голубеть
голубіти, блакитніти.* * *блакитні́ти, голубі́ти; ( становиться голубым) блакитні́шати, голубі́шати -
6 eye
1. n1) окоblue (brown, large, near-sighted) eyes — блакитні (карі, великі, короткозорі) очі
eye specialist — окуліст, офтальмолог
2) здеб. pl поглядto set (to lay, to clap) eyes on smth. — побачити (помітити) щось
3) перен. погляди, думка; судженняin the eyes of smb. — на чиюсь думку
4) вічко; оглядове віконце5) вушко (голки)6) петелька7) кільце8) ніздря (у твердому сирі)9) розм. сищик, детектив10) розм. екран телевізора11) мор. рим12) гірн. устя шахтиthat's all my eye — розм. усе це брехня
eye for eye — бібл. око за око
the eye of day (of heaven) — поет. денне світило, сонце
to marry smb. with an eye to her fortune — одружитися з розрахунку
to have an eye for smth. — бути знавцем чогось; розумітися на чомусь
with open eyes — свідомо; розуміючи усе
to keep one's (both) eyes open (wide open, peeled, skinned) — не ловити гав, пильнувати
to give an eye to smb., smth. — звертати увагу на когось, на щось; приділяти увагу комусь, чомусь; стежити за кимсь, чимсь
to keep an eye on smb., smth. — стежити за кимсь, чимсь
to see eye to eye — бібл. а) побачити наочно; б) цілком погоджуватися, мати однакові погляди
mind your eye! — увага!, стережися!
eyes right (left, front)! — військ. рівняння направо (наліво, прямо)!
in a pig's eye — амер., розм. ніколи, ні в якому разі
2. v1) дивитися; оглядати; розглядатиto eye smb. with suspicion — дивитися на когось з підозрою
to eye smb. with curiosity — розглядати когось з цікавістю
2) стежити; тримати під наглядом; не спускати з очей3) бачити4) мати на увазі5) здаватися, уявлятися* * *I [ai] n1) око; частіше pl погляд; погляди, думка, переконання; судження2) смак ( до чого-небудь); розуміння ( чого-небудь)to have an eye for smth — бути знавцем /любителем/ чого-небудь, цінувати що-небудь, розумітися на чому-небудь
3) увага до чого-небудь, догляд ( за дитиною); нагляд ( за багажем); (to) план, задум4) окомір5) центр; осередок (освіти, науки)6) вічко ( для спостереження); оглядове віконце7) тex. вушко ( голки)8) петелька ( для гачка); колечко ( до якого що-небудь причіпляється)9) ніздря, вічко ( у сирі)10) cл. сищик, детектив11) cл. екран телевізора12) тex. вушко; вічко; коуш13) мop. рим14) гipн. устя шахти15) c-г., бoт. вічко16) = bull's-eyeII [ai] v1) розглядати; дивитися2) тримати під наглядом, стежити ( за ким-небудь), не зводити очей ( з кого-небудь)3) робити вічка, петельки, вушка -
7 Blue Mountains
n pl геогр. н.Блакитні гори -
8 Вероника
бот. вероніка, окладник, безвершки, блакитні очки, відхасник, приворотки, розхідник, гадяче зілля.* * *Веро́ніка -
9 вероника
бот. вероніка, окладник, безвершки, блакитні очки, відхасник, приворотки, розхідник, гадяче зілля.* * *бот.веро́ніка -
10 голубизна
1) блакить (р. -ти), блакиття,2) блакитність (р. -ности).* * *блаки́ть, -ті, голубизна́, голубі́нь, -ні -
11 заволноваться
захвилювати(ся), (забурлить) забурхати, забурхотіти, зашпувати, закипіти. [Заколихалися, захвилювали блакитні прозорі хвилі (Грінч.). Повійнув вітер, і захвилювала трава в степу. Море так силне зашпувало й забурхотіло (Крим.). Знову закипіло синє море (Шевч.)]; (о жив. сущ.) захвилюватися, схвилюватися, занепокоїтися; см. Взволноваться.* * *захвилюва́тися; ( прийти в колебательное движение) захвилювати; ( затревожиться) затриво́житися -
12 колос
колос (-са), мн. ч. колосся (-сся); и (соб.) колос (-су); (проса, овса) волот (-ту), волоть (-ти), волотка, (мн. и соб.) волоття (-ття), (травы) кашка, волот, волоть, волотка; (гречихи) головка. [Шумить золотим колосом пшениця (Н.-Лев.). Молоде колосся з жита зриваю (Г. Барв.). Як миша їсть волот, так буде хліб дорог (Номис). Час траву жати, бо вже вона кашку викинула (Звин.)]. Двойной -лос - близнюки (-ків). -лос в -лос - колос до колоса; (переносно: о сходстве) як викапаний. Метёлка -са - волотка. Наливать -лос - набирати колос. Пускать, выбрасывать -лос - викидати, висипати колос, колоситися. Стоять -сом - колосіти. [Там дивлюсь - жита колосіють, волошки блакитніють (Г. Барв.)]. Пустой -лос - порожній колос, стоян; (переносно о человеке) порожня банька, порожняк, пустобляха, (диал.) пустоб'яка. Нет тебе дела, Федосья, обирать чужие -лосья - не пхай (не сунь) свого носа до чужого проса (Приказка).* * *ко́лос, -аколо́сья — собир. коло́сся, ко́лос, -у
-
13 лотос
бот. Nelumbium speciosum Willd. лотос (-су) (східній, священний). [Лотосу квіти блакитні (Л. Укр.)].* * *бот.ло́тос -
14 полоса
(полоска на ткани, на бумаге, на земле и т. д.) смуга (ум. смужка), пасмуга, (ум. пасмужка), попруга; (только на ткани и на бумаге) пасман, басаман. [Смугнаста спідниця: смуга червона, смуга чорна. Той те посіє, той те, та так усе пасмужками й понасівають. Леліє срібна блискуча смуга -то річка. Між небом і водою став чорною попругою ліс (Неч.- Лев.)]. -са поперечная - пересмуга; (цветная поперечная на белой ткани) перетика. С белыми, голубыми и т. п. -сами - у білі, блакитні и т. п. пасмуги, пасмани. Длинная -са земли, воды; длинная, плоская и сравнительно узкая часть чего-л., -са отрезанная от ткани бумаги и т. п. - стяга (ум. стяжка, стяжечка). [Блискучою стягою Дніпро серед степів прославсь (Грінч.). Вишневецьких добра простяглись широкою стягою від Дніпра через воєводства: Київське, Волинське (Куліш)]. Резать -сами - різати на стяжки. -са пашенная - загін (-гону). [Не питає добрий жнець, чи широкий загінець]. -са, занимаемая жнецом - постать (-ти) (ум. постатька). -са, занимаемая косцом - ручка. [До сніданку три ручки пройшов]; (полольщиком) коза. [Чого таку вузеньку козу женеш? Жени таку, як і всі]. -са воды между сильными волнами в реке - гривиця. -са лучистого света - пасмо проміння. [Сонячне проміння з узенького заґратованого віконця пасмом простяглося по хаті]. Цветные -сы спектра - кольорові пасма спектру. Дождь идёт -сою - дощ іде смугою. Уж такая нехорошая -са пошла - така вже негарна година спіткала. Отрезанная -са кожи - х[к]вашія (-ії), ремінь (-еня). -са металла - штаба, штиба. Металлическая -са для оковки - шпуга. -са на теле от удара - смуга, попруга, басаман, басамуга. Геогр., узкая -са земли - вузька смуга (стяга) землі. -са песчаная, чернозёмная (геогр.) - країна (смуга) піскувата, чорноземна и т. д. Северная -са - північна країна (край). -са великих озёр - країна великих озер.* * *1) сму́га; ( поменьше) па́смуга; ( узкая часть пространства) стяга́, попру́га; (длинная узкая черта, лента) пас; ( отмежеванный участок поля) рі́за; (ряд у веревки, у кнута) ста́лка, ста́лька2) (период, пора) пері́од, -у, пора́, сму́га3) ( металла) шта́ба; ( тонкая и узкая) стрі́чка -
15 Грыжевник
бот. нечуй-вітер; гонець, молодень, розхідник, чистень, чистець; безвершник, блакитні очки, одхасник; деревій, кривавник, серпоріз. -
16 helmet
n шолом, каска- blue helmets "блакитні шоломи" (війська ООН) -
17 Blue Mts
[ˌbluː'mauntɪnz] -
18 oko
[око]pl oczyоко, мн. очі
См. также в других словарях:
блакитніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
блакитнішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
блакитнішати — ає, недок. Робитися, ставати блакитнішим … Український тлумачний словник
блакитніти — і/є, недок. 1) Робитися, ставати блакитним. 2) рідко. Виднітися, вирізнятися блакитним кольором … Український тлумачний словник
блакитні сланці — Див. сланці голубі … Гірничий енциклопедичний словник
блавати — блакитні шовки … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Одайник, Оксана Вадимовна — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Одайник. Оксана Одайник укр. Одайник Оксана Вадимiвна Одайник Оксана Вадимовна Одайник Оксана Вадимовна Имя при рожден … Википедия
Михайличенко, Гнат — (псевдонимы Игнатий Mихайлич, Генборат, Гнатко...) [1892 191.9] укр. поэт, беллетрист и критик. Род. в Миропольи (бывш. Курской губ.) в семье крестьянина. Учился в сельскохозяйственной школе. Принимал участие в подпольной революционной работе… … Большая биографическая энциклопедия
Ukrainische Fußballnationalmannschaft — Die ukrainische Fußballnationalmannschaft (ukrainisch Збірна України з футболу, Sbirna Ukrajiny s futbolu) ist die Auswahlmannschaft des ukrainischen Fußballverbandes Federazija Futbolu Ukrajiny. Der Spitzname Schowto blakytni bedeutet auf… … Deutsch Wikipedia
Surnom des équipes nationales de football — Les équipes nationales de football sont familièrement appelées par un surnom. Pour la plupart d entre elles, le surnom a un rapport avec la couleur du maillot (les bleus de France, les diables rouges de Belgique etc.). Le Brésil et l Allemagne… … Wikipédia en Français
Михайличенко — Гнат (псевдонимы Игнатий Михайлич, Генборат, Гнатко...) (1892 1919) укр. поэт, беллетрист и критик. Р. в Миропольи (б. Курской губ.) в семье крестьянина. Учился в сельскохозяйственной школе. Принимал участие в подпольной революционной работе… … Литературная энциклопедия